Козацькі звичаї

Святий вечір, Святвечір, Вілія, Багата кутя —- передріздвяний день і вечір, велике свято (6 січня). Воно припадало на останній день Пилипівського посту, тому готували виключно пісні страви.

Трійця — одне з найголовніших свят православного церковного календаря, яке відзначається на 50-й день після Паски (звідси друга його назва — П’ятдесятниця). В народній традиції день Трійці входить до циклу пов’язаних між собою святкових днів, які починаються з четверга сьомого тижня після Паски, який має назву Семик. Наступна помітна дата Троїцького циклу —субота в переддень Трійці, один із головних поминальних днів у році («родительська субота», «задушна», «троїцькі діди»). Після Троїцької неділі починався Троїцький тиждень (або Русальний, Проводи), у складі якого виділяються дві дати: Духів день (понеділок) і четвер, який має назви Навська Трійця, Трійця умерлих, Сухий день, Кривий четвер. Трійця - триіпостасьне Божество: Отець, Син і Св. Дух. Характерним для предків було уявлення й про те, що Трійця складається із Спасителя, Богоматері і Миколи. Трійцю знаходимо у багатьох інших народів, і навіть окремі міста вважали обов’язком мати свою Трійцю.

Форми традиційного вітання. Спілкування людей розпочинається, власне, з вітання. В українців воно становить досить складний ритуал, який включає і жести, і міміку, і фізичні контакти, і словесні формули.

ВІНЧАННЯ — кульмінаційний ритуал весільного обряду, коли молодих прикрашали вінцем, немов княжою короною, і називали князем і княгинею. Церковний обряд вінчання увібрав у себе і деякі народні ритуали, у тому числі з’єднання молодих (зв’язування рук, обмін обручками, окреме пригощання). Обхід молодих кругом аналоя або вівтаря у церкві у народному обряді відповідає обходу (часто посолонь) кругом столу (або печі, колодязя, дуба, дому, комори та ін.); ставанню на пояс перед вівтарем відповідає благословення батьків на кожусі або на поясі; шлюбний вінець аналогічний весільному вінку.

ВЕСІЛЛЯ — свято побрання; являє собою цикл обрядів, що йдуть один за одним. Наприклад, на весіллі у гуцулів зафіксовано 22 обряди. Весілля віддавна справляли гучно й весело, з міцними напоями та сороміцькими піснями. У пору весняного рівнодення і літнього сонцестояння, в час пробудження й запліднення землі люди й самі відчувають потяг до кохання, створення сім’ї та продовження роду.